РЕМАНЕ́НТ, у, чол.
1. перев. с. г. Сукупність предметів,
необхідних для якої-небудь галузі діяльності; інвентар.
В саду стояла присадкувата комора, схожа на печерицю,
де переховувались заступи, граблі, пилки, апарати для
розбризкування отрути — увесь необхідний садовий
реманент (Олесь Донченко, IV, 1957, 204); З-поміж дерев де-не-де
виглядали біленькі хатки, в яких живуть сторожі,
зберігаються обприскувачі, преси та інший реманент
(Михайло Томчаній, Готель.., 1960, 160); Був у нього реманент: два
плуги, три борони, малесенька віялочка (Григорій Тютюнник, Вир,
1964, 429).
▲ Живий реманент — робоча, молочна та м'ясна
худоба; Мертвий реманент див. мертвий.
2. рідко. Список якого-небудь майна. — Оцей пан, — показав він на Свєнціцького, — буде тут за управителя. Завтра він запише вас до реманенту разом із худобою і всім, що тут виявиться (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 19).