в означеннях
Тлумачення, значення слова «ремінець»:

РЕМІНЕ́ЦЬ, нця, чол.

1. Невеликий або вузький ремінь (у 1 знач.). — Знаєш, де твої нашильники, що еліті пропали? То я їх украв та порізав на ремінці та й зробив шори на нашого пса (Лесь Мартович, Тв., 1954, 142); Придбати складаний ножик — це була моя мрія. Ним можна ремінців нарізати для батога (Євген Кравченко, Квіти.., 1959, 87); Зодягнений він був як до військового походу: в шкірянці, перехрещеній ремінцями двох польових сумок (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 171).

2. тільки мн. Дві з'єднані між собою смужки з шкіри або цупкої тканини для зв'язування і перенесення ручного багажу.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 501.

Коментарі (0)