в означеннях
Тлумачення, значення слова «ремінісценція»:

РЕМІНІСЦЕ́НЦІЯ, і, жін., книжн.

1. Невиразний спогад, відгомін якоїсь події або враження. В народних піснях запах грає дуже малу роль, а такі звороти, як «коло мене, молодого, мандрівочка пахне», занадто ще слабі, щоб викликати у слухачів хоч бліду ремінісценцію конкретного враження (Іван Франко, XVI, 1955, 262).

2. Відгомін у художньому творі якихось мотивів, образів, деталей тощо з широко відомого твору іншого автора. Іван Франко перекликався зі своїм великим попередником. У збірнику «З вершин і низин» ми знайдемо їх чимало. В окремих випадках це прямі ремінісценції, навіть цитати (О. І. Білецький, Від давнини до сучасності, I, 1960, 443); Радянська дійсність, до якої поет [М. Рильський] повернувся обличчям, вивела його з камерного світу літературних традицій і ремінісценцій (Радянське літературознавство, 6, 1964, 26);
//  Мелодії якогось іншого музичного твору. Тут [в українському музичному фольклорі] і своєрідні інтонації, і скоромовка жартівливої побутової пісні, і соковита кантилена привільної степової козацької або задумливої дівочої пісні. Ремінісценцій, цитат народної пісні майже зовсім нема (Українська класична опера, 1957, 146).

3. псих. Поліпшення відтворення запам'ятовуваного матеріалу, яке спостерігається через деякий час після його заучування. Факти ремінісценції зумовлені тимчасовим індукційним гальмуванням, яке виникає в процесі заучування, а потім зникає (Радянська психологічна наука.., 1958, 116).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 501.

Коментарі (0)