РЕМІННИК 1, а, чол. Той, хто виготовляє ремені.
РЕМІННИК 2, а, чол., заст. Подвійний широкий шкіряний ремінь для зберігання в ньому грошей.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 502.
РЕМІННИК 1, а, чол. Той, хто виготовляє ремені.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 502.
РЕМІННИК 2, а, чол., заст. Подвійний широкий шкіряний ремінь для зберігання в ньому грошей.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 502.