в означеннях
Тлумачення, значення слова «ремісничий»:

РЕМІСНИ́ЧИЙ, а, е.

1. Прикм. до ремісник 1. Гвардійці в своїх мальовничих мундирах, реміснича челядь у полотняних куртках і фартухах, з засуканими рукавами стояли в рядах, із зброєю в руці (Іван Франко, VI, 1951, 156); В XI—XIII ст. ст. кількість ремісничих і торгових центрів Київської Русі набагато збільшилася, але і в цей час не всі поселення, які називаються в джерелах «городами», були насправді містами (Археологія, VIII, 1953, 15);
//  Який носять ремісники (у 3 знач.) (про одяг). У нього й досі на обличчі Смага сільських, гарячих літ, Юнак у формі ремісничій Зустрів новий, широкий світ (Терень Масенко, Поезії, 1950, 153); З палким рум'янцем на обличчях, з вогнем у поглядах ясних, в нових шинелях ремісничих, — я тут немало бачу їх [юнаків] (Микола Упеник, Вірші.., 1957, 88);
//  у знач. ім. ремісниче, чого, сер., розм. Те саме, що Ремісниче училище. — Біографія коротка, — нарешті промовив Петро. — В сорок третьому взяли мене на фронт, поранило, вилікувався, пішов на металургійний завод у ремісниче (Павло Загребельний, Спека, 1961, 35); Та й подумав, що я ж не марно Ремісниче скінчив у місті, Діло знав, і робив ударно, І виконував план на двісті (Любов Забашта, Нові береги, 1950, 48).
Ремісниче училище — професійно-технічний навчальний заклад, який готує кваліфікованих робітників для різних галузей народного господарства. Люба була в інтернаті. А потім закінчила ремісниче училище і стала муляром (Євген Кравченко, Сердечна розмова, 1957, 21).

2. Пов'язаний з ремеслом (у 1 знач.). Монополії розоряють і дрібних власників міста. Ремісниче виробництво руйнується. Дрібні промислові і торговельні підприємства цілком залежать від монополій (Програма КПРС, 1961, 26); Поява машин, фабрик та заводів вела до витіснення ремісничого виробництва (Нова історія. Підручник для 8 кл., 1956, 27);
//  Заснований на ремеслі. Прядіння і ткацтво в мануфактурний період відособились як нові види, відповідні знаряддя були удосконалені і видозмінені, але самий процес праці, анітрохи не поділений, лишався ремісничим (Карл Маркс, Капітал, т. I, кн. I, 1952, 379);
//  Яким відзначається ремесло. До останнього часу кулінарія мала чисто ремісничий характер, її наукові основи не були розроблені, вона не мала серйозної технічної бази (Технологія приготування їжі, 1957, 3).

3. перен. Шаблонний, позбавлений творчої ініціативи, натхнення. З ремісничого сценарію не поставити хорошого фільму, як би його не дотягувати, скільки б співавторів до безталанного сценариста не «підпрягати» (Літературна Україна, 24.V 1966, 1).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 503.

Коментарі (0)