РЕМІТЕ́НТ, а, чол., фін. Особа, на яку виписано вексель і якій має бути сплачена певна сума грошей за цим векселем.
РЕМІТЕ́НТ, а, чол., фін. Особа, на яку виписано вексель і якій має бути сплачена певна сума грошей за цим векселем.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 503.