РЕМО́НТНИЙ, а, е.
1. Стос. до ремонту (у 1 знач.).
Ремонтні роботи на кораблі закінчились, і «Швидкий»
легко погойдувався в бухті, поблискуючи свіжою фарбою
(Дмитро Ткач, Крута хвиля, 1956, 120); Магнітогорський і
Кузнецький комбінати можуть бути зразком раціональної
системи організації ремонтної справи (Радянська Україна, 10.V
1962, 3);
// Признач. для ремонту. — Ремонтний цех
виходить на перше місце (Микола Трублаїні, I, 1955, 134); Починав
він навчання у ремонтній майстерні (Олесь Донченко, V, 1957,
346); Слід подбати, щоб ремонтною базою залишились
всі майстерні реорганізованих МТС (Колгоспник України, 4,
1958, 5);
// Який здійснює, проводить ремонт. Він
працював старшим ремонтним робітником на залізниці
(Юрій Смолич, Сорок.., 1937, 109); Батько служив у
громадянську війну на бронепоїзді «Червоний месник» в ремонтній
бригаді (Юрій Яновський, II, 1954, 16).
2. Стос. до ремонту (у 2—4 знач.) Для проведення масової селекції на фермі треба створити добрі умови годівлі і утримання дорослої птиці і ремонтного молодняка (Птахівництво, 1955, 66).