Словник української мови

РЕНТГЕ́НІВСЬКИЙ, а, е. Пов'язаний із застосуванням рентгену (у 1 знач.). Іонізацію викликає багато причин, з яких головними є радіоактивність повітря і ґрунту, космічне проміння,.. високовольтні установки (рентгенівські і фізіотерапевтичні апарати) (Наука і життя, 4, 1961, 48); Явтух смикає одні двері, другі — замкнено... Треті двері — операційна. Четверті — рентгенівський кабінет. П'яті — перев'язочна (Юрій Яновський, I, 1958, 618); Він вже в сотий раз роздивлявся рентгенівську плівку, намагаючись відзначити сліди впливу гама-випромінювання на структуру (Натан Рибак, Час, 1960, 426).
▲ Рентгенівське проміння; Рентгенівські промені — невидиме короткохвильове електромагнітне проміння, здатне проникати крізь більшість непрозорих тіл. Рентгенівське проміння виникає внаслідок процесів, що відбуваються у внутрішніх електронних шарах атомів (Нариси розвитку прикладної електротехніки в СРСР, 1957, 370); Вперше рентгенівські промені були виявлені в розрядних скляних трубках, стінки яких світились під впливом бомбардування їх електронами (Наука і життя, 3, 1956, 35); Рентгенівський аналіз — метод дослідження складу, структури й властивостей речовин за допомогою рентгену (у 1 знач.). Склад глинистих мінералів почали вивчати в 30-х роках за допомогою рентгенівського і термічного аналізів (Знання та праця, 12, 1966, 21).