РЕП'ЯХУВА́ТИЙ, а, е.
1. Який має реп'яхи; з реп'яхами. Поглянув [Храпков] на Синявіна — той повільно зводився з канапи, оббитої шкірою, обтрушувався, неначе він сидів на дрібному реп'яхуватому сіні (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 388).
2. перен. Причіпливий, колючий, як реп'ях. — Дозвольте мені запросити вас до ресторації ... сьогодні, після роботи, — і парубок вп'явся в неї своїми реп'яхуватими очима (Микола Ю. Тарновський, День.., 1963, 19).