в означеннях
Тлумачення, значення слова «репаний»:

РЕ́ПАНИЙ, а, е, розм.

1. Який потріскався, лопнув від чогось, покрився тріщинами, дав тріщини. Коли взяв [голова] на репану губу товсту незграбну цигарку, тихо заговорив: — Ну так: підеш, Саню, льон брати на пробу врожаю (Іван Ле, Мої листи, 1945, 21); Мар'ян репаними руками делікатно брав шматок хліба й апетитно їв, облизуючись, як лисиця (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 119); Мені іноді здається, що я теж схожий на вітряка, який основою.. тримається чорної, репаної землі, а крилами жадає неба… (Михайло Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 103).

2. перен., зневажл. Неграмотний, неосвічений (про людину). — Але де ж нам, доню, такого жениха взяти? Підеш, серце, за такого сірого та репаного мужика, як і твій батько (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 18); Леонтій швидко міняє на своєму гостроносому обличчі вирази такого собі не дуже розумного простака-роботяги, репаного пастуха, зашкарублого скотаря, пропахченого силосом, возія-фуражира (Іван І. Волошин, Місячне срібло, 1961, 257).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 507.

Коментарі (1)