в означеннях
Тлумачення, значення слова «решта»:

РЕШТА, и, жін.

1. Те, що залишилось невикористаним, невитраченим, незайнятим ким-небудь і т. ін. Його жінка була шляхетського роду й дістала в придане той невеличкий куток в Хохітві. Всю решту села забрав її брат (Нечуй-Левицький, III, 1956, 38); — На гроші, що залишилися, куплю квиток, на решту — подарунки (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 58);
//  Частина чого-небудь, яка ще є в наявності, крім названого, даного. Хай в 3-й томик ідуть дрібні оповідання, переважно нові, як «На камені», «Лялечка», «На крилах пісні», «П'ятизлотник», «Хо». Решта ввійдуть у 4-й (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 225); Синього і зеленого взагалі було багато. Решти кольорів Медунка навіть не помічала (Оксана Іваненко, Про бджілку.., 1959, 14);
//  Остання, кінцева частина чого-небудь, яка залишилась ще не пройденою, не прожитою і т. ін. Я пізнав життя осідле І всі радощі його І бажав би в нім скінчити Решту днів життя свого (Іван Франко, XIII, 1954, 359); Решта дороги — з гори, і коней тут ледве тримаєш (Микола Зеров, Вибр., 1966, 313).

2. Те, що додається до чого-небудь, доповнює щось. — Візьми там, будь-ласка, в крамницях трохи м'яса на котлети та не забудься вхопити з фунт зеленого горошку.. На тобі карбованця. Мої гроші усі вийшли; решту доклади своїми, коли маєш, — сказала мати (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 16); При людях, перед церквою, якось ніяково було виявлятись з своїм почуттям, тож Йон лише звичайно привітався, а решту домовив очима (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 236).

3. Усі інші предмети або істоти, крім згаданого (згаданих). Прожогом вискочив [Бичковський] у кімнатку, натяг жилетку і решту убрання, причесав кудлату голову, трохи причепурився й вийшов (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 79); За вечерею парубок сидів) ліворуч від Яся.. Він не був схожий на решту хлопців дівчат з їхнього села (Оксана Іваненко, Великі очі, 1956, 42); Як і решта людей, він навіть буває беззахисним, вразливим, потребуючим пильної підтримки (Олесь Гончар, III, 1959, 427);
//  Усе інше, що не стосується названого, того, про що йдеться. Вона навіть рахувала день свій з тої хвилі, коли могла врешті бути з о. Василем. Решту ж вона охоче викреслювала з свого життя (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 328); На мене було по приїзді напав нежить, і я від того часу знов кашляю, тільки не дуже. Ну, решту згодом (Леся Українка, V, 1956, 378); Завжди висували [освітні органи] відповідне гасло і під ним мобілізували свої сили, залишаючи на другому плані решту завдань (Василь Еллан, II, 1958, 80).

4. Те, що збереглося, уціліло від чого-небудь при руйнуванні і т. ін. Його хатина — з решти корабля, На неї білий шум прибою бризка, І в ніч осінню піскова земля Його гойдає ніжно, мов колиска (Максим Рильський, I, 1956, 59).

5. рідко. Лишок грошей, що повертається при розрахункові; здача. По чекальному залу [аеропорту] пробіг легкий гомін, ледве помітне хвилювання. Одні бралися за свої чемодани, інші допивали недопите, нашвидку розплачувалися, не чекаючи решти (Михайло Томчаній, Готель.., 1960, 23).
До решти — дощенту, дотла. Танкісти точне завдання дістали: До решти знищити всі точки вогневі (Любомир Дмитерко, Книга боротьби, 1939, 100); Дорогою він чув, як до решти в його тілі вигорала сила, а замість неї ворушилися біль і мука (Михайло Стельмах, I, 1962, 559); Та й [буде] решта! — уживається на означення остаточного розв'язання якоїсь справи. Як мати лежать у пов'язках та пектись гарячим залізом, то краще поїхать, куди там вже виберем, та зробить операцію та й буде решта! (Леся Українка, V, 1956, 28).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 525.

Коментарі (0)