РЕШТА, и, жін.
1. Те, що залишилось
невикористаним, невитраченим, незайнятим ким-небудь і т. ін.
Його жінка була шляхетського роду й дістала в придане
той невеличкий куток в Хохітві. Всю решту села
забрав її брат (Нечуй-Левицький, III, 1956, 38); — На гроші, що
залишилися, куплю квиток, на решту — подарунки
(Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 58);
// Частина чого-небудь, яка ще
є в наявності, крім названого, даного. Хай в 3-й томик
ідуть дрібні оповідання, переважно нові, як «На камені»,
«Лялечка», «На крилах пісні», «П'ятизлотник», «Хо».
Решта ввійдуть у 4-й (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 225); Синього
і зеленого взагалі було багато. Решти кольорів Медунка
навіть не помічала (Оксана Іваненко, Про бджілку.., 1959, 14);
// Остання, кінцева частина чого-небудь, яка
залишилась ще не пройденою, не прожитою і т. ін. Я пізнав
життя осідле І всі радощі його І бажав би в нім
скінчити Решту днів життя свого (Іван Франко, XIII, 1954, 359);
Решта дороги — з гори, і коней тут ледве тримаєш
(Микола Зеров, Вибр., 1966, 313).
2. Те, що додається до чого-небудь, доповнює щось. — Візьми там, будь-ласка, в крамницях трохи м'яса на котлети та не забудься вхопити з фунт зеленого горошку.. На тобі карбованця. Мої гроші усі вийшли; решту доклади своїми, коли маєш, — сказала мати (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 16); При людях, перед церквою, якось ніяково було виявлятись з своїм почуттям, тож Йон лише звичайно привітався, а решту домовив очима (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 236).
3. Усі інші предмети або істоти, крім згаданого
(згаданих). Прожогом вискочив [Бичковський] у
кімнатку, натяг жилетку і решту убрання, причесав
кудлату голову, трохи причепурився й вийшов (Нечуй-Левицький,
VI, 1966, 79); За вечерею парубок сидів) ліворуч від Яся..
Він не був схожий на решту хлопців дівчат з їхнього
села (Оксана Іваненко, Великі очі, 1956, 42); Як і решта людей, він
навіть буває беззахисним, вразливим, потребуючим
пильної підтримки (Олесь Гончар, III, 1959, 427);
// Усе
інше, що не стосується названого, того, про що йдеться.
Вона навіть рахувала день свій з тої хвилі, коли могла
врешті бути з о. Василем. Решту ж вона охоче
викреслювала з свого життя (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 328); На мене
було по приїзді напав нежить, і я від того часу знов
кашляю, тільки не дуже. Ну, решту згодом (Леся Українка,
V, 1956, 378); Завжди висували [освітні органи]
відповідне гасло і під ним мобілізували свої сили, залишаючи
на другому плані решту завдань (Василь Еллан, II, 1958, 80).
4. Те, що збереглося, уціліло від чого-небудь при руйнуванні і т. ін. Його хатина — з решти корабля, На неї білий шум прибою бризка, І в ніч осінню піскова земля Його гойдає ніжно, мов колиска (Максим Рильський, I, 1956, 59).
5. рідко. Лишок грошей, що повертається при
розрахункові; здача. По чекальному залу [аеропорту] пробіг
легкий гомін, ледве помітне хвилювання. Одні бралися
за свої чемодани, інші допивали недопите, нашвидку
розплачувалися, не чекаючи решти (Михайло Томчаній, Готель..,
1960, 23).
♦ До решти — дощенту, дотла. Танкісти точне
завдання дістали: До решти знищити всі точки вогневі
(Любомир Дмитерко, Книга боротьби, 1939, 100); Дорогою він чув,
як до решти в його тілі вигорала сила, а замість неї
ворушилися біль і мука (Михайло Стельмах, I, 1962, 559); Та й
[буде] решта! — уживається на означення
остаточного розв'язання якоїсь справи. Як мати лежать у
пов'язках та пектись гарячим залізом, то краще поїхать,
куди там вже виберем, та зробить операцію та й буде
решта! (Леся Українка, V, 1956, 28).