в означеннях
Тлумачення, значення слова «рескрипт»:

РЕСКРИ́ПТ, у, чол.

1. У дореволюційній Росії — доведений до загального відома лист царя на ім'я певної службової особи з покладенням на неї тих чи інших доручень, з висловленням подяки, оголошенням про нагороду і т. ін. Кріпосницький характер реформи, яка підготовлялася, цілком виразно був відбитий в царському рескрипті віленському генерал-губернаторові Назімову (Історія УРСР, I, 1953, 463); В емігрантській пресі з'явився бундючно написаний в стилі царських рескриптів лист Петлюри до Огієнка (Василь Еллан, II, 1958, 253); Половину коштів III Відділу його [Миколи І] таємної канцелярії він височайшим рескриптом повелів віддати на боротьбу, як він з презирством казав, з словесною пошестю (Натан Рибак, Помилка.., 1956, 46); Він [Багратіон] замість дійової допомоги одержує накази і рескрипти, які збивають з пантелику й заважають діяти в його умовах і становищі (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 96).

2. У Стародавньому Римі — письмова відповідь імператора на подане йому для розв'язання питання, що мала силу закону.

3. У Західній Європі — акт монарха в деяких справах, що потребують його затвердження.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 513.

Коментарі (0)