РЕСО́РНИЙ, а, е. Прикм. до ресора. На
авторемонтному заводі № 1 у той час виготовляли тільки ресорну
втулку (Вечірній Київ, 9.IV 1958, 1);
// Признач. для
виготовлення ресор. Ресорна сталь;
// З ресорами. — От
тепер ми.. накупимо добрих коней, будемо їздити в
ресорних екіпажах (Нечуй-Левицький, III, 1956, 166); Перевозять
плоди ресорними підводами або автомашиною (Садівництво і ягідництво, 1957, 236).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 513.