Словник української мови

РЕСО́РНИЙ, а, е. Прикм. до ресора. На авторемонтному заводі № 1 у той час виготовляли тільки ресорну втулку (Вечірній Київ, 9.IV 1958, 1);
//  Признач. для виготовлення ресор. Ресорна сталь;
//  З ресорами. — От тепер ми.. накупимо добрих коней, будемо їздити в ресорних екіпажах (Нечуй-Левицький, III, 1956, 166); Перевозять плоди ресорними підводами або автомашиною (Садівництво і ягідництво, 1957, 236).