в означеннях
Тлумачення, значення слова «ревнути»:

РЕВНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., розм.

1. Однокр. до ревіти, ревти. 1. Ревнули воли У новім ярмі. Поховали чумаченька В чужій стороні (Українські народні ліричні пісні, 1958, 533); — По домівках! По аулах! — ревнули сотні молодих голосів (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 451); — Хто ти така? — ревнув на все горло Забіяка на Горпину (Панас Мирний, I, 1954, 265); Хор ревнув басами, мов у труби мідні: — Князю молодому слава! (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 26); Музика [у кафе] знову ревнула «Валенсію», і її веселі звуки линули у наш куток (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 401); Босфор аж затрясся, бо зроду не чув Козацького плачу; застогнав широкий І шкурою, сірий бугай, стрепенув, І хвилю, ревучи, далеко-далеко У синєє море на ребрах послав. І море ревнуло Босфорову мову, У Лиман погнало (Тарас Шевченко, I, 1963, 197); Дмитро енергійно розвернув літака. Здригнули стрілки приладів, потужно ревнули мотори (Анатолій Хорунжий, Незакінчений політ, 1960, 8); Тяжко ревнули широкими горлами чавунні гармати. Димом затягло все поле (Олександр Довженко, I, 1958, 259); Ревнув гудок.. І паровоз, обліплений солдатами, рушив (Андрій Головко, II, 1957, 459);
//  безос. Ще не встигли віддихатись [бійці], як просто перед ними, за смужкою води здригнувся туман, затріщали шелюги і безладно, люто ревнуло: — Слава!!! (Олесь Гончар, II, 1959, 250).

2. Дуже голосно заплакати, заридати. Несказанний жаль огорнув його в тій хвилі.. Був би ревнув уголос... (Ольга Кобилянська, II, 1956, 86).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 473.

Коментарі (0)