в означеннях
Тлумачення, значення слова «ревниво»:

РЕВНИ́ВО. Присл. до ревнивий. Віра ревниво стежила за ним очима, знаючи, хто приваблював його, до кого поспішав він на побачення (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 179); У неї ревниво блиснули очі: — До своєї селючки рвешся? — А хоч би й так... (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 186); Козаков, ревниво заздрячи танкістам, був однак щиро задоволений з того, що вони так прудко пішли вперед (Олесь Гончар, III, 1959, 433); Ніколи я не знав, що малюки, Вітаючи нас помахом руки, Коли наш поїзд між полями лине, Дарують неоцінні нам перлини, Які ревниво треба берегти (Максим Рильський, II, 1960, 278).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 472.

Коментарі (0)