в означеннях
Тлумачення, значення слова «революціонер»:

РЕВОЛЮЦІОНЕ́Р, а, чол.

1. Переконаний діяч революції, учасник революційного руху. Ленін втілив у собі найвидатніші риси пролетарського революціонера: могутній розум, усе долаючу волю, священну ненависть до рабства і гноблення, революційну пристрасть, послідовний інтернаціоналізм (До 100-річчя.. В. І. Леніна, 1970, 4); — Він [Ф. Дзержинський] був революціонер... Півжиття провів у тюрмах... Зазнав багато горя (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 206).

2. перен. Той, хто робить переворот, відкриває нові шляхи розвитку в якій-небудь галузі. В. І. Ленін був великим вченим у революції й революціонером в науці (Комуніст України, 2, 1970, 3); Шевченка не без підстави називають революціонером художньої форми, вказуючи на те, як сміливо відходив він од літературних канонів (Літературна Україна, 7.III 1969, 3); Багато що змінилось у саду революціонера природи Мічуріна. Змінився й сам Іван Володимирович (Олександр Довженко, I, 1958, 449).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 474.

Коментарі (0)