в означеннях
Тлумачення, значення слова «резон»:

РЕЗО́Н, у, чол., розм.

1. Достатня підстава, причина, розумний привід до чого-небудь. Я тільки старалась.. виставити резони, чого я куди їду і чому я так, а не інакше поступаю (Леся Українка, V, 1956, 411).

2. Переконливий доказ, розумне пояснення, міркування. «Ні, не стоїть вона, щоб моє дурне серце щеміло та побивалось за нею». Але серце не слухало резонів, не переставало щеміти і боліти (Іван Франко, III, 1950, 429); Хоч і не зовсім приємно було вислухувати резони хитрого лиса,.. пан Никодим умів, де треба, бути гордим, а де треба — прослатися на рядниночку (Петро Колесник, Терен.., 1959, 329).
 Не резон — нема рації, сенсу. Ваші [Б. Грінченка] вірші, надруковані у «Нових піснях і думах», не буду брати [для збірника], бо не резон передруковувати, коли й так недавно вони надруковані (Володимир Самійленко, II, 1958, 424).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 488.

Коментарі (0)