в означеннях
Тлумачення, значення слова «резонер»:

РЕЗОНЕ́Р, а, чол.

1. Літературний персонаж, що дає моральну оцінку вчинкам інших дійових осіб. Позитивний герой у сатирі нерідко виступає ще як резонер, а не активний борець із злом. Але це пояснюється лише творчою невправністю авторів (Радянське літературознавство, 4, 1965, 36);
//  Актор, який виконує таку роль. З величезною силою виявлявся його акторський талант в найрізноманітніших ролях — комедійних, характерних, драматичних та в ролях резонерів (Збірник про Кропивницького, 1955, 246); Герой, зіграний Охлопковим, не був ні резонером, ні оперетковим любовником. Комізм викликали не епізодичні персонажі, а він сам (Мистецтво, 3, 1963, 14).

2. Людина, яка має схильність до довгих повчальних промов і просторікувань. [Милевський:] Я не маю претензії на роль резонера, се роль нудна і в житті, і на сцені (Леся Українка, II, 1951, 30); В'язень тремтів під вовняною ковдрою. Що міг зробити силоміць напоєний, фізично виснажений резонер? (Яків Качура, II, 1958, 328).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 489.

Коментарі (0)