в означеннях
Тлумачення, значення слова «резонувати»:

РЕЗОНУВА́ТИ, ую, уєш, недок.

1. неперех. Створювати резонанс (у 1 знач.). Ми зневажливо штовхаємо ногами іржаве кермо, воно рипить, ми ворушимо вісь гвинта, вона злегка гуде, резонуючи в порожній середині (Юрій Яновський, II, 1958, 46); Звук був різкий, настирливий, здавалось, череп від нього дрібно тремтів резонуючи (Петро Колесник, Терен.., 1959, 210).

2. перех. Робити сильнішим, підсилювати звук. Вони [співці] тримали напоготові перед обличчям бляшані стябла в яскравих квітах, щоб тими стяблами резонувати голос (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 16); Будинок стоїть на розі людної вулиці й прекрасно резонує звуки (Юрій Яновський, II, 1958, 15).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 489.

Коментарі (0)