в означеннях
Тлумачення, значення слова «резинка»:

РЕЗИ́НКА, и, жін., розм.

1. Шматочок гуми для стирання написаного. В руках у барона з'явилась Тарасова резинка для стирання олівця (Олександр Ільченко, Серце жде, 1939, 121); В перерву стає [учень Митя] у куток біля груби І чистить резинкою губи і зуби, Свій довгий язик витира [від чорнила] об кашкет (Степан Олійник, Вибр., 1959, 153).

2. Тасьма або шнур з гумових та простих ниток, що розтягуються в довжину. Чорні коленкорові штани на резинці перехоплювали його ноги на щиколотках, здувалися пухирями і голосно стріляли на кожному кроці (Леонід Первомайський, Опов.., 1970, 84); Не йшов [Сягайло], а сягав своїми довгими короткоштанними ножищами в старовинного фасону ботах, які не защіпувались, а стягалися резинкою (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 35);
//  Пристосування з гумової тасьми для підтримування панчіх, шкарпеток на нозі. — Ііх, ііх! — пищала вона, потрапивши у воду, і так високо підіймала халат, що Тимко бачив надавлені і натерті резинками червоні смужки на ногах вище колін (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 228).

3. тільки одн. Особливий вид в'язки, який надає виробові властивості розтягуватися. Більшість трикотажних виробів по краях обробляють резинкою — рубцюватою, пружною тканиною, яка йде на виготовлення манжетів, комірців, поясів, низу виробів (В'язання крючком, 1957, 13).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 487.

Коментарі (0)