РІЧ 1, речі, жін.
1. Предмет, перев. домашнього
вжитку, трудової діяльності і т. ін. Щоб усе те, що
вкладалося на вози, не загубилося по дорозі і не потовклося,..
кожна господарська річ, така, як вила, граблі, лопата,
сокира, ящичок із цвяхами.., — усе це ув'язувалося (Григорій Тютюнник,
Вир, 1964, 180); — Поява каравану у нас велика і не
щоденна подія. Крім того, тут можна іноді купити
чудові речі (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 54); Ми сидимо в
маленькій, переповненій речами кімнаті (Леонід Первомайський, Атака..,
1946, 173);
// Будь-який предмет взагалі. Якусь хвилину
Ігнатовський вивчаюче розглядає мене з-під
примружених вій, розглядає так, ніби я не живе створіння, а річ,
малюнок чи ще щось бездушне (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 106);
Поволі згасав червневий день. Смеркло. На синьому небі
спалахнули зорі. Настала тиха українська ніч..
Яблуні, верби, клуня, горшки на тину, старий в'яз — всі
речі стали незнайомими, набравши зовсім іншого
узагальненого нічного вигляду (Олександр Довженко, I, 1958, 85);
// мн.
Одяг, білизна, предмети особистого користування і
спеціального призначення. [Любов:] Приготуйте,
будьте ласкаві, мої речі до купелю, то я, може, піду хутко —
вже пора (Леся Українка, II, 1951, 71); Зимові речі;
// мн.
Предмети особистого користування, зібрані і
запаковані для перевезення їх в інше місце. Вранці приїхав
до Цюріха, кинув речі на вокзалі, а сам пішов до вечора
блукати по місту (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 272); Зауваживши
рух Сахно до чемодана, він зробив заперечливий жест.
— Не турбуйтеся. Ваші речі будуть на місці (Юрій Смолич,
I, 1958, 58); Мовчазний Михайло, замкнувши багажник
з речами, віддає ключ старому, знизує плечима. Старий
сідає на водієве місце, заводить мотор (Юрій Яновський, I,
1958, 594);
// мн. Предмети, що належать кому-небудь;
майно. Шкільна кімната в Род-Айленді.. Більша
частина кімнати зайнята шкільними лавами, кафедрою,
дошкою тощо; менша частина.. заставлена речами Річарда
і знаряддям до скульптури (Леся Українка, III, 1952, 86);
Фелікс спробував торгувати, але в нього нічого не вийшло:
німці забрали в нього речі й гроші (Юрій Яновський, II, 1954,
38);
// Що-небудь їстівне. — Горох ласенька річ. І
дітвора за ним полізе хоч у піч! (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 59);
// Який-небудь предмет, що викликає захоплення.
Безпалько по хаті пройшовся. Став перед грамофоном, що в
кутку на столику. — Да, оце річ! П'ять червінців! —
покрутив головью (Андрій Головко, II, 1957, 45).
Речі першої потреби див. потреба.
2. Явище дійсності, вияв або результат якої-небудь
дії, діяльності; випадок, факт, подія. [Кнур:] Діду!
а стій, я тебе що спитаю. Як тебе дочка покинула, що
ти робив? [Кобзар:] Що ж я робив? Забув уже,
давня то річ... (Панас Мирний, V, 1955, 89); Тіло моє
відремонтовано. Рука поболює трохи в плечі, проте це, як казав
наш лікар, на фронті річ нормальна (Петро Колесник, На
фронті.., 1959, 14);
// Ситуація, становище, які склалися
у кого-небудь з чимсь. Просить [Коген] мене забрати
свою платню з каси. Трудна річ доволі, правду мовити:
каса порожня (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 165); Як же, мамочко,
в таких речах казати «вірю» чи «не вірю», коли тут
можна просто бачити і знати і на основі того
доказувати? (Леся Українка, V, 1956, 405);
// у сполуч. з означ. Те, що
для кого-небудь є важливим, має неабияке значення,
становить певну цінність. — Агов, — кажу, — заки нам
удосвіта на ниву йти, — виперімо солдатам онучки, —
онучка в поході велика річ!.. (Юрій Яновський, I, 1954, 33);
— Стипендію [в Духовній академії] обіцяють вищу,
ніж була колись в київській бурсі, годуватимуть
калорійно, а це для мого організму теж не остання річ...
(Олесь Гончар, Тронка, 1963, 173);
// Те, що стосується
якогось кола питань, пов'язане з ним. [Муза:] Співай же
за мною Про те, як весною Усе оживається знов, Про
квіти весняні, Про речі кохані, Про першу весняну
любов! (Леся Українка, I, 1951, 155); Хима не розуміє гаразд,
про що читають, але вона знає, що читають про святі
речі (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 88);
// Те, від чого залежить щось,
потреба в чому-небудь. Коли тільки річ у грошах, —
вона заставить себе, а роздобуде їх (Михайло Коцюбинський, I, 1955,
383).
♦ Видима річ див. видимий; Відома річ див. відомий;
Дивна (немислима, неприємна, звичайна, даремна і т.
ін.) річ — дивно (немислимо, неприємно, звичайно,
даремно і т. ін.). І дивна річ — хмара скорилась, покірно
повернула наліво і розв'язала мішки над рікою, засипаючи
густим градом зарінок (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 342); Пройти
в двері — немислима річ.. Зостається тільки продухвина
(Гнат Хоткевич, I, 1966, 116); Складати для себе закони —
неприємна річ (Юрій Яновський, II, 1958, 31); Звісна річ див.
звісний; З якої речі? — чому, на якій підставі?
[Молодиця:] З якої ж я речі своїм добром буду
постачати? [Храпко (сердито):] З такої речі, що ти його
жінка! Муж та жона — одна сатана (Панас Мирний, V,
1955, 131); — Вони [селяни] мене бояться, —
спохмурнів Дорош. Сергій, що плів ятір посеред хати, на
секунду припинив роботу, спідлоба глянув на Дороша
веселим оком: — З якої речі? — У мене таке враження
(Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 160); Інша річ див. інший; Називати
(назвати) речі своїми (їх) іменами див. ім'я; Певна річ
див. певний; Природна річ див. природний; Річ
неможлива див. неможливий; Річ нечувана (дивна,
надзвичайна)! — уживається для вираження здивування,
захоплення, обурення і т. ін. Татари гули.. Зачеплено не
тільки Меметову честь, але й честь усього роду.. Річ
нечувана! (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 399); Світова річ див.
світовий2; Стан (сила) речей — певна ситуація, що
склалася на даному етапі, в даний момент. Виходячи з
фактичного стану речей, вважаю за потрібне довести до
вашого відома, що моя робота як вихователя, з огляду на
все це, мало продуктивна, хоч інтенсивність моєї праці
доведена до максимуму (Іван Микитенко, II, 1957, 530);
[Орлюк:] Ти не підеш туди [на суд]. [Уляна:] Прошу
тебе, Іване! Я потерпіла людина. Я маю право!
[Орлюк:] Я так само потерпілий. Але я повинен мислити
й діяти залежно від сили речей (Олександр Довженко, I, 1958, 373);
Ясна річ див. ясний.
3. Твір літератури, мистецтва, наукова книга. По обіді звичайно заходить до мене Горький.. Читав мені нову драматичну річ, веселий водевіль, і все розказує своє життя, дуже цікаве (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 355); Першим моїм фільмом була «Сумка дипкур'єра». Окрилений успіхом цієї незначної речі, я негайно розпочав роботу над другою постановкою. Це була «Звенигора» (Олександр Довженко, I, 1958, 21); В кафе прекрасний майстер на поганенькій скрипці грав надзвичайні речі (Вадим Собко, Скеля.., 1961, 104).
4. Робота, справа і т. ін., якою займається або
повинен займатися хто-небудь; діло. — Ходімо, бгате
[брате], в світлицю; нехай вони тут собі пораються.
Жіноча річ коло печі, а нам, козакам, чарка та шабля (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 61); Пізніше спав обов'язок на нього
Корову пасти. Це не проста річ! (Максим Рильський, II, 1960,
303); — Марширування — клята річ, але ще гірше —
життя в казармі (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 136);
// Те,
що безпосередньо стосується кого-небудь, входить у
чиїсь обов'язки, є чиїмсь завданням. От ще річ:
Заставить треба богослова, Щоб дома байдиків не бив, Щоб
він, гуляючи, навчив Настусю заповідь (Тарас Шевченко, II, 1963,
193); Правда: нема в нас того звичаю, аби свідок був
платний. Свідоцтво — сусідська річ (Лесь Мартович, Тв., 1954,
210);
// мн. Вчинки, поведінка кого-небудь. [Кнур:]
Ну, не бити тебе за такі речі? Убити б тебе треба!
Хіба ти не зазнала радості.., носячи свою дитину на
руках? Чого ж ти її хочеш, як ту квітку, засушити-зав'ялити?
(Панас Мирний, V, 1955, 84); — А красти?! Так чесні
люди не роблять! Ти собі поміркуй: за такі речі тебе
всюди вигнали б, і ти, скитаючись на чужині, пропав
би (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 446).
♦ В тім-то й річ, що... — уживається для
наголошення, підкреслення того, що висловлюється. — Я ж
кажу, що хто не рискує, той шампанського не п'є, —
збадьорився Корній, мовби заворожений Сіробабиними
пляшками. — В тім-то й річ, що цей якраз і не рискує, —
засміявся вузькоокий льотчик (Олесь Гончар, Тронка, 1963,
70); В чім (в чому) річ? — що трапилось? — Що
сталося? — кинувся Черниш навперейми якомусь
піхотинцеві. — В чому річ? Стій! (Олесь Гончар, III, 1959, 139). До
речі: а) в потрібний момент, вчасно, до ладу.
Діденко збагнув, що прохопивсь з своєю новиною зовсім не
до речі (Андрій Головко, II, 1957, 476); На море лягав туман,
і це було дуже до речі: під покровом туману ялику легше
буде непомітно пройти (Юрій Смолич, Світанок.., 1953, 599);
б) потрібний, своєчасний. Нервова обстановка нашої
сім'ї мені тепер, більш ніж коли, не до речі, у мене
й так душа не на місці (Леся Українка, V, 1956, 334); Деякі
радіодрібнички ще й він, Віталій, встиг добути з
суднової радіорубки, і вони йому були дуже до речі, коли
збирав свій любительський передавач (Олесь Гончар, Тронка,
1963, 245); в) так, як треба, вдало, влучно. [1-й
вартовий (співає далі сам):] Бо немає сала-м'яса, ані
ситого стегенця, тільки дим та кров. [5-й
вартовий:] Щось не під лад. [1-й вартовий:] Дарма,
аби до речі! (Леся Українка, II, 1951, 319); Він мало їв і на
питання давав не до речі відповідь (Михайло Коцюбинський, II, 1955,
286); г) (у знач. вставн. сл.) уживається для
позначення побіжного зауваження, доповнення до щойно
висловленого або у зв'язку з ним. Хочу себе потішити, що
літом буде нам краще і ще заспіваємо з Вами разом у
Криворівні. До речі: коли Ви збираєтеся туди? (Михайло Коцюбинський,
III, 1956, 393); Директор ходив, похитуючись і
припадаючи то на одну, то на другу ногу, як моряк, — до речі,
він і був колись моряком (Юрій Яновський, II, 1958, 33); Марна
річ див. марний; Найперша (перша, головна) річ —
найголовніше, основне. Найперша ж річ була в його —
думати та гадати, як його тут визволитись (Марко Вовчок,
I, 1955, 334); А я, моя любочко, не знаю гаразд, чи почну
що для «Життя і слова». Ніколи, а головна річ — не
свіжі сили, що, певно, відіб'ється на роботі (Михайло Коцюбинський, III,
1956, 151); Річ доходить (дійшла, дійде) див. доходити;
Річ твоя (ваша, його, її і т. ін.) — як хочеш (хочете, хоче,
і т. ін.). [Прочанин:] А як же ти віддав його [Мессію],
як саме? [Юда:] Та що ти мов суддя мене питаєш?
Мені вже се обридло! [Прочанин (здвигає
плечима):] Річ твоя! Не хочеш — не кажи (Леся Українка, III,
1952, 141); Річ у тому (у тім), що... — основне, суть
у тому, що... Річ у тому, що цю бідну людину, яка
діставала 15 карбованців місячної плати, а решту виробляла
від рядка за міські новини, раз у раз кривдив редактор
(Михайло Коцюбинський, I, 1955, 426); Річ у тім, що Митро славився
умінням відгадувати погоду (Гнат Хоткевич, II, 1966, 22).
5. тільки мн., філос. Об'єктивний світ (предмети,
явища), що існує поза свідомістю людини і діє на цю
свідомість. Отож на їх [філософів] думку Мала б
всесвітня матерія спершу в ніщо обернутись 1 вже з нічого
розбіжність численних речей породити (Микола Зеров, Вибр.,
1966, 146).
▲ «Річ у собі» — за ідеалістичним вченням Канта —
те, що існує незалежно від свідомості людини і не може
бути пізнаним. Ніщо у природі не може залишатися
«річчю у собі». Будь-яке явище тягне за собою довгий
ланцюг наслідків (Наука і життя, 11, 1964, 17).