в означеннях
Тлумачення, значення слова «рід»:

РІД, роду, чол.

1. Форма спільності людей за первіснообщинного ладу, господарське і соціальне об'єднання кровних родичів. Первісна дородова община змінилася більш високою формою організації суспільства — родовим ладом. Суспільною і економічною організацією людей став рід, який являв собою групу кровних родичів, що спільно вели своє господарство і боролися з силами природи (Історія УРСР, I, 1953, 13); Група первісних людей, яка займалась спільною працею і була зв'язана спорідненням, називається родом (Історія стародавнього світу, 1957, 10); В результаті зменшення ролі жінки в господарстві материнський рід змінився батьківським родом, на чолі якого стояв чоловік — старійшина роду (Історія СРСР, I, 1957, 11).

2. Ряд поколінь, що походять від одного предка. [Храпко:] От син — то вже друге діло; то вже — користь.., рід через його не переведеться (Панас Мирний, V, 1955, 122); Як не є, його рід завжди славився служінням вітчизні й культурою (Михайло Стельмах, I, 1962, 353); Вони були десятим коліном генеалогічного роду Горонецького, але не втрачали надії одержати свої маєтки (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 406);
//  збірн. Усі родичі, рідні; родина, рідня. Тяжко-важко в світі жити Сироті без роду (Тарас Шевченко, I, 1963, 12); Наш дядько Микита виїздив на поселення кудись аж за Зелений Клин. Виряджати його зібрався увесь рід (Степан Васильченко, II, 1959, 468); Від хатини підходили до нього син Опанас і онуки, Василь і Орися, з полумиском грушок. — Може б, з'їсти чогось? — вголос подумав дід, оглядаючи свій рід (Олександр Довженко, I, 1958, 66);
//  Уживається на позначення належності за народженням до якої-небудь соціальної групи, національності і т. ін. Видна була і уся одежа, і таки не проста, а міщанська, бо вона узята була у Липці аж із самісінького Харкова, і не простого, а міщанського роду (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 11); — Ви чули від батьків і дідів, у якій пошані була наша земля — і грекам давалася взнаки і Царгороду. І міста були пишні, і храми, і князі руського роду, свої князі, а не католицькі недовірки (Олександр Довженко, I, 1958, 258);
//  рідко. Яка-небудь порода. Такий уже в їх рід, що вони всі низенькі та натоптувані (Словник Грінченка).
Вести рід див. вести; З (від) роду до роду; З (від) роду в рід — у всіх поколіннях; з покоління в покоління, від батьків до дітей. «Вічно з братами у праці й бою, Разом від роду до роду!» — Так провіщає нам правду свою Воля народу (Максим Рильський, III, 1961, 175); — Слухайте і розкажіть про цю дружбу, хто живий зостанеться, дітям і онукам, — долітали слова Тараса. — Хай перейде її слава з роду в рід... (Олександр Довженко, I, 1958, 259); З (від) [самого] роду — від народження. [Химка:] А щоб на других сердиться — ніколи! [Палажка:] То ж ти. Ти інше серце маєш. Добре воно в тебе з самого роду, а Хвенька — злюча (Панас Мирний, V, 1955, 219); — Сліпий Андрійко співає... — Сліпий від роду? — Де там, осліпили (Михайло Стельмах, II, 1962, 58); [З] якого роду хто; Родом звідки, хто — уживається для визначення місця народження, національності, фаху і т. ін. кого-небудь. На селі теж розпитують — хто якого роду... Тільки те неоднаково, що в городі питають: чим той рід уславився — чи давністю, чи боями, чи послугами. А село знає одну славу — честь (Панас Мирний, I, 1949, 141); Знаходять студента родом з того району, де працював я (Леонід Смілянський, Сад, 1952, 67); Кульжан — сирітка. Мати її, родом туркменка, зовсім не була схожа на казашок Приуралля: тонка, струнка, з великими чорними очима, .. вона здавалася граціозною статуеткою з слонової кістки (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 57); — А родом я коваль і зброяр, на вск армію кулемети справляв (Юрій Яновський, II, 1958, 222); На роду написано див. написаний; [Нема (немає)] ні роду, ні племені (ні роду, ні плоду, ні роду, ні приплоду і т. ін.) у кого; Без роду [й племені] хто — хто-небудь одинокий, не має ні батьків, ні родичів. — Я круглий сирота: ні роду, ні плоду, ви мене на ноги поставили, ви мене до розуму довели (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 351); Щось своє, щось рідне почула я в йому; може, і в його, як у мене, ні роду, ні приплоду, та ніхто ні пригорне, ні привітає... (Панас Мирний, I, 1954, 80); Кинув він усе та й утік до Києва, ізгоєм став, неприкаяною людиною, без роду й племені (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 147); Один рід, один плід; Одного роду, одного плоду — хтось дуже схожий на кого-небудь зовнішністю, звичками, манерами і т. ін. І той [Йосип], і цей [Яків] — одного поля ягода; одного роду, одного плоду... (Панас Мирний, IV, 1955, 61); Рід людський див. людський.

3. Вид, тип чого-небудь. Коли мати на увазі лише саму працю, то поділ суспільного виробництва на його великі роди, як-от землеробство, промисловість і т. д., можна назвати загальним поділом праці.. (Карл Маркс, Капітал, т. I, кн. I, 1952, 353);
//  заст. Жанр творів, що виник унаслідок розвитку різних способів відображення дійсності в літературі. Крім поезій ліричних і гумористичних, пробував себе й у драматичному роді (Володимир Самійленко, II, 1958, 389); Поема створюється і існує на ґрунті взаємозв'язку двох літературних родів: епосу і лірики (Андрій Малишко, Думки.., 1959, 55); Більшість письменників не обмежувалась одним якимсь літературним родом. Леся Українка, наприклад, була поетом, прозаїком, драматургом, літературним критиком, публіцистом, істориком і перекладачем (Радянське літературознавство, 9, 1968, 88).
 Рід військ (зброї) — категорія військ, що мають однакове основне озброєння й однакове бойове призначення. Він бачив на фронті, що більшість людей гинуть тому, що не можуть використати місцевість для свого захисту і для наступу, не знають взаємодії родів військ (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 491); Завтра Новий рік, четвертий Новий рік, який ми, солдати всіх родів зброї, зустрічаємо не дома (Леонід Первомайський, Невигадане життя, 1958, 296); Свого роду — своєрідний, певною мірою. Машина [для програмованого навчання] є свого роду автоматизованою книгою, у якої не можна перегорнути сторінку доти, поки ця машина-книга не «переконається» в тому, що слухач добре засвоїв матеріал попередньої сторінки (Наука і життя, 9, 1964, 20); Такого роду — подібний до кого-, чого-небудь. Коли придивишся краще, то ясно видно, що ця удача зароблена ціною величезної повсякденної напруженої роботи і приходить вона не випадково, а цілком закономірно. Удачею саме такого роду володів Сандро Мусадзе (Вадим Собко, Біле полум'я, 1952, 26); Усякого (різного) роду — різноманітний, всілякий. Щоб покінчити з усякого роду проханнями — пригадую обіцянку Вашу вислати мені ті книжечки, що я лишив у канцелярії Товариства (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 289); В порядку умовного рефлексу можуть відбуватись і різного роду зміни в процесах відчуття (Радянська психологічна наука.., 1958, 9).

4. біол. Група тварин або рослин, що об'єднує близькоспоріднені види. — Я взявся ліпити нову рослину, створювати нову породу. Беру для схрещування рослини різних видів і навіть думаю спробувати — різних родів... І, по можливості, з різних віддалених місцевостей (Олександр Довженко, I, 1958, 406); В основу класифікації [комах] покладено одиницю — вид. Схожі види дають рід (Підручник дезинфекції, 1953, 160).

5. лог. Поняття, що включає в себе ряд менш загальних, видових понять.

6. Граматична категорія, властива іменникові багатьох мов. Рід — граматична категорія, що є однією з класифікаційних ознак іменника (Словник лінгвістичних термінів, 1957, 148); Граматичний рід становить категорію, яка значною мірою виражає морфологічну природу іменника і є однією з визначальних граматичних особливостей його як частини мови (Мовознавство, XVIII, 1963, 35).
Жіночий рід див. жіночий; Середній рід див. середній; Чоловічий рід див. чоловічий.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 554.

Коментарі (0)