в означеннях
Тлумачення, значення слова «рідко»:

РІДКО. Присл. до рідкий 3—5. Розкажи, розкажи мені, поле: Чого рідко ростуть колосочки (Павло Тичина, I, 1957, 5); Рідко, може, єсть на Вкраїні добра людина, щоб ізжила вік, да не була ні разу в Києві (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 75); Вона була тільки тоді щаслива, як одпрошувалась в гості до батька, та й те траплялось дуже рідко (Нечуй-Левицький, II, 1956, 329).
 Рідко де — в небагатьох місцях; Рідко коли див. коли 1; Рідко хто — майже ніхто. Тепер цією стежкою, видно, рідко хто ходить, кущі порозростались, хапають з усіх боків за одежу, мов живі (Олесь Гончар, II, 1959, 253); Рідко.., щоб не... — уживається для підкреслення чи наголошення повторюваності якої-небудь дії. Рідко траплявся такий щасливий рік, щоб не було пожежі в місті (Нечуй-Левицький, I, 1956, 50).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 557.

Коментарі (0)

РІДКО... Перша частина складних слів, що відповідає слову рідкий у 1 знач., напр.: рідкопаливний, рідкоскляний, рідкоплавкий і т. ін.; у 2 знач., напр.: рідкомолочний і т. ін.; у 3 знач., напр.: рідкобородий, рідкобровий, рідкочубий і т. ін.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 557.

Коментарі (0)