в означеннях
Тлумачення, значення слова «рік»:

РІК, року, чол.

1. Одиниця літочислення, проміжок часу, близький до періоду одного обертання Землі навколо Сонця; має 12 календарних місяців. Весна — краса року (Павло Грабовський, I, 1959, 374); Не трачу надії, що таки колись, може навіть на той рік, таки виберемося з жінкою в Галичину (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 216).
Міжнародний геофізичний рік див. геофізичний; Навчальний рік див. навчальний; Світловий рік — відстань, яку проходить світло за один рік. Для вимірювання зоряних відстаней астрономи запровадили одиницю — світловий рік (Бесіди про всесвіт, 1953, 109); Сільськогосподарський рік — час від початку землеробських робіт до збирання врожаю. Хто знайомий з колгоспним життям, той уявляє собі, що таке сільськогосподарський рік. Це — не одна посівна кампанія, її завжди наздоганяє просапна, просапну — заготівля кормів (Віталій Логвиненко, Літа.., 1960, 107).
В (у) роках — у похилому віці; Залишатися (залишитися) на другий рік див. залишатися; Зоставатися (зостатися) на другий рік див. зоставатися; Зоставляти (зоставити) на другий рік див. зоставляти; З роками — з часом, після того, як мине якийсь час; З року в рік; Рік у рік — постійно, протягом тривалого часу. Максим помахом шапки вітає птахів, що з року в рік зимують у цьому закутку (Михайло Стельмах, I, 1962, 218); Ті вусаті, кругло стрижені люди в полотняній.. сорочці, що рік у рік ходили крізь ці сліпучі степи з своїми круторогими, були для льотчика десь у глибинах минувшини (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 55); З року до року; З року на рік — з часом, поступово. Не раз, Україно, в жорстокім бою Ти кров проливала священну свою, Та з року до року все вище росла, Бо Партії правду у серце взяла (Максим Рильський, III, 1961, 238); З року на рік, підростаючи та розумнішаючи, робилася Явдошка все хижішою та хижішою (Панас Мирний, I, 1949, 234); Не перший рік див. перший; Не по роках — не за віком; Новий рік див. новий; Пори року див. пора; Цілий рік — протягом дванадцяти місяців. Навіть на бульварах нікому не боронять зривати рожі, скільки хто хоче, бо з тих рож тут живоплоти роблять, і вони цвітуть цілий рік (Леся Українка, V, 1956, 385).

2. Період часу в дванадцять місяців, що рахується від будь-якого дня. І четвертий рік минає Тихенько, поволі, І четверту починаю Книжечку в неволі Мережати (Тарас Шевченко, II, 1963, 235); Ще за рік до арешту долинули до Тараса Григоровича чутки, що Брюллов переживає якусь внутрішню кризу, якесь переоцінювання колишніх естетичних норм (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 298); Ось уже шістнадцять років держу я цю паличку [режисерську], а мені на початку кожної моєї картини все здається, що я нічого не вмію робити (Олександр Довженко, I, 1958, 20);  * У порівняннях. [Марія:] Син приїжджає? [Од арка:] Чекаю з хвилини на хвилину. А день сьогодні як рік для мене (Микола Зарудний, Антеї, 1962, 5);
//  У сполуч. з числівником уживається на позначення чийогось віку. Як повернуло Івасеві на шістнадцятий рік, то він зовсім покинув іграшки в бої (Панас Мирний, I, 1949, 181); Йому тільки ще йде дев'ятнадцятий рік. Як виріс Василь за останнє літо! (Олександр Довженко, I, 1958, 87).
Без року три дні (тиждень): а) дуже мало часу. Прожив Багіров із своєю веселою молодичкою без року три дні. Проте і в далеких краях не забував її (Олесь Гончар, III, 1959, 189); б) зовсім недавно. — А ми ще й досвіду не мали, Без року тиждень лікарі (Терень Масенко, Сорок.., 1957, 392).

3. тільки мн. Тривалість чийогось життя; вік. З осклянілих чоловічків невдоволення перекотилося на драглисту жовтизну білків, на яких теж роки наснували крихкого, павутиння прожилок (Михайло Стельмах, I, 1962, 330).
Моїх років див. мій.

4. тільки мн. Період, пора в чиєму-небудь житті; літа. У дитячі любі роки, Коли так душа бажала Надзвичайного, дивного, Я любила вік лицарський (Леся Українка, I, 1951, 152); Про нього знали, що він учився колись — за хлоп'ячих років — мистецтва вироблювати фарфор, потім потрапив на вулицю (Іван Микитенко, II, 1957, 441); Оксен, позираючи на молодь, що їхала із сміхом та витівками, пригадував і свої парубоцькі роки, коли він також був отакий.. веселун, і йому робилося сумно на душі за тими роками (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 87);
//  Період, епоха в житті людства, народу, держави і т. ін., позначені чим-небудь. Свій творчий шлях Рильський почав у глухі роки реакції (Степан Крижанівський, М. Рильський, 1960, 14); Вже пройшли революції роки. Я в минуле з любов'ю дивлюсь (Володимир Сосюра, I, 1957, 152).
За моїх молодих років див. мій.

5. тільки мн. У сполуч. з порядковим числівником уживається для позначення десятиліття. «Комуна» зветься цей кут і цей парк, тому що тут ще в двадцяті роки справді була комуна демобілізованих червонофлотців (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 220).

6. тільки мн. Час. А роки йдуть.. і все минає... Та не мина моя любов (Володимир Сосюра, I, 1957, 222); Він, здається, чує, як дівочі сльози ледь-ледь шелестять по її чорному від років кожушку (Михайло Стельмах, I, 1962, 123);
//  Великий період, тривалий час Жив він так роки, поки його туга не звалила — зліг вмирати (Марко Вовчок, I, 1955, 179).

7. у знач. присл, роками. Протягом тривалого періоду, часу; дуже довго. Пливли перед ними [очима] і безслідно зникали маломістечкові доми і все ті ж самі люди, наче потерті меблі у хаті, між якими роками можна ходити, не помічаючи навіть (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 282); Фермер хотів з уст рядового бійця.. перевірити правдивість того, що йому роками втовкмачували в голову (Олесь Гончар, III, 1959, 220).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 574.

Коментарі (0)