в означеннях
Тлумачення, значення слова «ріка»:

РІКА, и, ж,

1. Водний потік, що живиться із джерела або стоком атмосферних опадів і тече по видовжених зниженнях рельєфу від верхів'я до гирла. Серед села тече ріка. Над берегом, коло горбка, Стоїть з цебринами керниця (Степан Руданський, Тв., 1959, 68); Марічку несла ріка, а люди дивились, як крутять нею габи, чули крики й благання і не могли врятувати (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 331); На четвертий день вітер змінив напрям. «Константин» вийшов у гирло ріки (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 265);  * У порівняннях. Мільйони зір повільним бігом Течуть над нами, мов ріка (Терень Масенко, Сорок.., 1957, 220);
//  чого, у сполуч. з ім. у род. в. Уживається для образного позначення процесу протікання, розвитку чого-небудь. А ріка життя, все шумить, і піниться, і стогне, і великим напором безконечним несе нові, нові, все нові жертви (Гнат Хоткевич, II, 1966, 329); Ріки історії багато піску нанесли в його біографію, і сам він, перехилившись, стояв наполовину замулений в легендах (Павло Тичина, III, 1957, 43).
Режим ріки див. режим.
Медові[ї] та молочні[ї] ріки див. медовий; Молочні ріки й масляні береги див. молочний; Политися рікою див. поливатися.

2. чогоу перен. Велика кількість чого-небудь такого, що тече, сиплеться і т. ін. — Я, моя матінко, ріки сліз вилила — благала: сину, оженися, коханий, оженися! (Марко Вовчок, I, 1955, 220); Знай: зерна золота ріка І вугілля потоки чорні — Це все рука більшовика, Це Жовтня мускули незборні (Максим Рильський, I, 1956, 187);
//  кого, чого, яка. Безперервний великий потік, маса кого-, чого-небудь, що рухається. Що там за гомін? .. Ах, знаю, знаю, — Се вулицями стугонить Ріка народу (Іван Франко, XIII, 1954, 438); Дорога підіймалася вище і вище. Попереду в темряві ворушилася, гаркотіла, звиваючись, безкрая людська ріка, що текла не вниз, а насупроти гір (Олесь Гончар, III, 1959, 76).

3. у знач. присл. рікою, ріками. У великій кількості. Колись там [у селі] весело було. Бувало, літом і зимою Музики тне, вино рікою Гостей неситих палива... (Тарас Шевченко, II, 1963, 25).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 574.

Коментарі (0)