в означеннях
Тлумачення, значення слова «рільник»:

РІЛЬНИ́К, а, чол.

1. Той, хто займається рільництвом; землероб. Благословенна праця рільника, Що оре цілину в ясній надії. Пшеницю від полови він одвіє, Як жнив кінчиться радість нелегка (Максим Рильський, Зим. записи, 1964, 48); Він виходить у степ з бороною, На ріллі розбиває грудки. Під залізним дощем, під війною Мусять сіяти хліб рільники (Терень Масенко, Сорок.., 1957, 365); На суботники по освоєнню заболоченої землі сходилися лісоводи і садоводи артілі, рільники і механізатори (Іван І. Волошин, Місячне срібло, 1961, 307).

2. Керівник польових робіт у колгоспі. Наближалось якесь побутове свято. Заступник голови, він же рільник артілі, приурочив до нього вихідний день (Іван І. Волошин, Самоцвіти, 1952, 183); Першим на зборах виступив рільник артілі (Радянська Україна, 24.IX 1950, 1).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 575.

Коментарі (0)