РІ́НЯВИЙ, а, е. Те саме, що рінистий;
// В якому
багато крупного піску, гравію, гальки і т. ін.
Переступивши рінявий струмок, Я опинився в дикорослім полі
(Іван Вирган, В розповні літа, 1959, 98).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 575.