Словник української мови

РІШИ́МІСТЬ, мості, жін., рідко. Те саме, що рішучість. — Краще одійдіть! — промовив син, збліднувши, як і його батько. Самі собою стислися важкі, сильні кулаки, а очі світились такою рішимістю, гнівом і шаленством, що батько, помітивши те все, відступився, наче від навіженого (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 164); — Просиджу до ранку, а риби все одно наловлю, — сказав Вася, і Чорний побачив в його очах радість, захват, рішимість і пристрасть (Михайло Чабанівський, Шляхами.., 1961, 84);
//  Мужність, хоробрість у вчинках, діях. В критичний для Радянської республіки момент, коли імперіалісти чотирнадцяти держав ішли на нас війною, В. І. Ленін пов'язував упевненість в перемозі з рішимістю і непохитністю пролетаріату, готового до самопожертви (Комуніст України, 1, 1960, 61); День захисту дітей посилює благородне прагнення народів, бо любов до підростаючого покоління.. надає людям сили й рішимості в боротьбі за безхмарне небо Землі (Радянська Україна, 1.VI 1967, 1).