РІВНЯ́ННЯ, я, сер.
1. Дія за значенням рівняти і рівнятися. Дослідження проблеми художньої різноманітності мусить цікавити критика і літературознавця не як самоціль, а як один із засобів.. рівняння літератури по життю (Про багатство літератури, 1959, 56); Ленін підкреслював, що літературна справа найменше піддається механічному рівнянню, нівелюванню, а також вирішенню літературних питань за принципом переваги більшості над меншістю (Радянське літературознавство, 4, 1965, 9); — Рівняємось! — це всюди звучить тепер у колгоспі: рівняння на кращих (Радянська Україна, 20.XII 1961, 2).
2. мат. Рівність між двома функціями від однієї або
кількох невідомих величин. Якщо обидві частини
рівності з однією або кількома буквами мають однакову
числову величину не при всяких числових значеннях цих
букв, то дана рівність називається рівнянням (Кисельов, Алгебра, I,
1956, 80); Задачі механіки привели відразу до
створення надзвичайно цікавої дисципліни — теорії
диференціальних рівнянь (Наука і життя, 6, 1964, 15).
▲ Зведене рівняння див. зведений; Неозначене
рівняння див. неозначений.