в означеннях
Тлумачення, значення слова «рівнятися»:

РІВНЯТИСЯ, яюся, яєшся, недок.

1. до кого, з ким, розм. Бути або вважати, визнавати себе рівноцінним кому-небудь у певному відношенні. — Коли правду сказати, то наша Єфросина не така гарна, як розумна.. Куди вже, стара, нам з тобою рівнятися до неї (Нечуй-Левицький, II, 1956, 475); Маруня має палкі чорні очі, Софія росла, білява, у Ірини щічки, як яблучка.., та все-таки ні одна не може рівнятися з Маланкою, що служила у тітки Фросини (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 191); До хлопців найкращих рівняюся сміло, І стан мій — тополя в саду молода! (Микола Нагнибіда, Вибр., 1957, 300); Жодна із них [жінок] не могла б з Пенелопою навіть рівнятись розумом (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 46).

2. перен., на кого — що. Намагатися наслідувати чийсь приклад або кого-небудь. — Треба уміти, товариші, не тільки балакати, а й робити. Рівняйтеся в цьому на першу бригаду. Рівняйтеся на її бригадира (Петро Панч, II, 1956, 485); На тебе в юності рівнялась Когорта перша молода (Микола Шеремет, Дорога.., 1957, 14); Коли б архітектори.. самі приїхали до колгоспу і збудували ці садиби, аби люди на ділі побачили те краще, на що їм слід рівнятися, — .. яку величезну послугу зробили б такі архітектори (Олександр Довженко, III, 1960, 92).

3. з чим. Бути однаковим із чимсь, подібним до чого-небудь у певному відношенні. — На які я гори сходила, Тільки бог єдиний зна, А із нашою «Могилою» Не рівнялась ні одна (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 168); Збудований колись на кордонах Римської імперії Троянів вал.. навряд чи міг навіть в часи розбудови рівнятися могутністю з цим валом — насипом свіжовиверженого з траси каналу ґрунту (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 190).

4. Шикуватися в рівну, пряму лінію, вирівнювати свої шеренги, ряди, ставати струнко. Молодий стрункий прапорщик рівняється з Ванею. На ньому есе нове, все блищить — хромові чоботи, форма, погони (Микола Шеремет, Перші загони, 1939, 8);
//  на кого — що. Шикуючись, стаючи струнко, повертати голову в бік того, кого або що вшановують. Вони пройшли, рівняючись на мучеників, яких і після смерті поліцаї тримали під охороною (Віталій Петльований, Хотинці, 1949, 14). Рівняйсь! — уживається як військова, спортивна і т. ін. команда для вирівнювання шеренги, рядів;
//  на кого — що. Уживається як команда вишикуватися, стати струнко і повернути голову в бік того, кого або що вшановують. [Часник:] Партизани, на прапор рівняйсь, струнко! (Олександр Корнійчук, П'єси, 1947, 311).

5. Наблизившись, опинятися поряд з ким-, чим-небудь. Щоб роздивитись на них [панів], треба було спершу бігти їм навперейми, а вже як рівнялись, щодуху мчати поряд (Андрій Головко, II, 1957, 213); В ту мить, коли чоловік рівняється зі мною і робить дальший крок, я і Земляк раптом хапаємо його за ноги і з силою рвемо до себе (Іван Багмут, Записки.., 1961, 87); Андрій з подорожніми рівняються з ворітьми свого двору (Юрій Яновський, IV, 1959, 11).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 553.

Коментарі (0)