в означеннях
Тлумачення, значення слова «рівномірний»:

РІВНОМІ́РНИЙ, а, е.

1. Однаковий, постійний у всіх своїх частинах, елементах або протягом усієї дії. Надвечір хмари вкрили небо. Весь світ посірів, і почався обложний дощ, рівномірний і тихий (Олесь Гончар, III, 1959, 132); Ланкові звертали особливу увагу на якість поливів, домагалися рівномірного розподілу води по всіх борознах та однакової швидкості просування її, не допускаючи переливання через гребені (Хлібороб України, 3, 1965, 28); Ритмічність — це рівномірне виконання плану випуску продукції день у день, від першого дня місяця до останнього (Радянська Україна, 24.III 1957, 1); Добиваємось від наших механізаторів .. прямолінійності і рівномірної глибини оранки (Колгоспник України, 4, 1959, 14);
//  Який звучить весь час ритмічно, з однаковою силою. П'яненький Панас Гичка, що був аж задрімав під тихий, рівномірний скрип гарби, прокинувся, мотнув чубом, приладнав до грудей гармошку (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 281);
//  Який здійснюється весь час з однаковою швидкістю, ритмічністю. Коперник був переконаний у тому, що всі рухи в небесах повинні бути рівномірними і відбуватись по колах (Воронцов-Вельямінов, Астрономія, 1956, 63); Далеко край села чути рівномірні подихи парового млина (Літературна газета, 12.II 1953, 1).

2. заст. Який має однакову з чим-небудь величину. Що ж це будуть за рівномірні томи? (Панас Мирний, V, 1955, 400).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 551.

Коментарі (0)