в означеннях
Тлумачення, значення слова «рівнина»:

РІВНИ́НА, и, жін.

1. Досить велика ділянка земної поверхні без істотних западин та підвищень. На нагірній рівнині навкруги могили зеленіє молодий садок (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 45); Роль кожного бійця в гірських умовах виростала набагато більше, ніж це було в умовах рівнин (Олесь Гончар, III, 1959, 96); Проходив гори я, рівнини розпростерті, В траншеях без кінця я неутомно брів (Максим Рильський, Мости, 1948, 46).

2. чого, яка. Водяна поверхня чималих розмірів. Пішла широка водяна рівнина, гайки по берегах, затоплені повінню дерева, човни рибалок (Юрій Яновський, II, 1954, 90); Спокійна рівнина річки сколихнулась, і з неї вистромилось щось огидне, темно-зелене, з нерухомими очима гада (Олесь Донченко, I, 1956, 49); Перед очима розстилалася темна рівнина ставка (Павло Автомонов, Коли розлучаються двоє, 1959, 191).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 549.

Коментарі (0)