РІЗАЧО́К, чка, чол. Зменш.-пестл. до різак 1. Мій автомат ріже шрубки. Проте якби мені добрих різачків та гарних терпужків, то таку шрубку я б і руками нарізав (Юрій Смолич, Сорок вісім.., 1937, 293).
РІЗАЧО́К, чка, чол. Зменш.-пестл. до різак 1. Мій автомат ріже шрубки. Проте якби мені добрих різачків та гарних терпужків, то таку шрубку я б і руками нарізав (Юрій Смолич, Сорок вісім.., 1937, 293).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 563.