в означеннях
Тлумачення, значення слова «різьблення»:

РІ́ЗЬБЛЕННЯ, я, сер.

1. Дія за значенням різьбити. Деяку частину предметів народні майстри виготовляли для власного користування або для своєї рідні. У різьбленні цих предметів вони застосовували народний орнамент, зберігаючи таким чином давні традиції народної різьби (Матеріали з етнографії.., 1956, 4); Запорізька народна творчість втілювалася не лише в художньому слові і в музиці. Вона відбилася в різьбленні по дереву, настінному розписі, в оздобленні зброї та речей хатнього вжитку (Народна творчість та етнографія, 1, 1966, 47).

2. Мистецтво вирізування малюнка, візерунка на якому-небудь твердому матеріалі; різьба (у 1 знач.).

3. Візерунок, малюнок, вирізаний на якому-небудь твердому матеріалі. Напередодні шлюбу з'їхалися в аул сусіди допомагати готуватися до весілля, всі в святковому чепурному вбранні, верхи на конях із сідлами, оздобленими різьбленням і полірованою інкрустацією з кістки (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 382); На горищі Стефан знайшов сопілку з тонким різьбленням (Степан Чорнобривець, Пісні.., 1958, 47);  * У порівняннях. Сахновський не зводив з дівчини очей. Боком до нього стояла, профілем тонким і строгим, як різьблення (Андрій Головко, II, 1957, 62).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 572.

Коментарі (1)