в означеннях
Тлумачення, значення слова «різьблений»:

РІ́ЗЬБЛЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до різьбити. Ну й гарні ж київські парки.. Розкішні, неповторні, мов різьблені рукою талановитого майстра (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 5); Я, пісні сповнений, не надивлюсь на них, на їхні профілі, мов різьблені з металу (Володимир Сосюра, Солов. далі, 1957, 13);  * Образно. З рядків, різьблених геніальними майстрами слова, поставала велич волелюбного народу, багатство притаманних йому творчих сил, героїзм (Ярослав Гримайло, Син.., 1950, 184);
//  у знач. прикм. На головній алеї струнка вулиця з яблунь, огороджена різьбленими гратиками (Василь Кучер, Зол. руки, 1948, 117); Барвні зображення богів гарно поєднувалися з різьбленими (Павло Загребельний, Диво, 1968, 161); Особливий інтерес мають художні вироби з бивня мамонта — скульптурні фігурки і браслети, прикрашені різьбленим орнаментом (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 26); І як приємно зустріти цілу вулицю, поспіль забудовану новими хатами, і зайти у високі двері через різьблений ґанок (Юрій Яновський, II, 1954, 269); Вони увійшли до великої кімнати з старовинними литовськими меблями з різьбленого нефарбованого дерева (Павло Загребельний, Європа 45, 1959, 81).

2. у знач. прикм. З різкими лініями, чітко, ясно окреслений, вималюваний. Мов піраміди, вигнались ялини, до хмар знялись їх різьблені вершини (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 266); У Кардаша калатало серце, коли, він дивився на два-три перших різьблених листочки, що тремтіли при землі (Семен Журахович, Звич. турботи, 1960, 10).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 572.

Коментарі (0)