РІ́ЗКІСТЬ, кості, жін.
1. Властивість за значенням різкий
1—5. Це була не звичайна — мінеральна вода. Свіжа,
студена, гостра на смак, вона забивала дух своєю
міцною приємною різкістю (Олесь Гончар, III, 1959, 90);
Контрастність і різкість зображення кадру на екрані
значною мірою залежить від стану поверхонь лінз об'єктива
(Пересувні кінопроектори, 1959, 226); Всі спортсмени
відчували його [Карцева] прямоту, різкість і нетерпимість до
будь-якої неуважності в роботі (Вадим Собко, Стадіон, 1954,
74).
▲ Наводити на різкість — настроювати фотоапарат,
бінокль і т. ін. так, щоб досягти найбільшого ступеня
чіткості, видимості деталей об'єкта. Лажечников підніс
бінокль до очей і став наводити на різкість (Леонід Первомайський,
Дикий мед, 1963, 474).
2. Грубе слово, різкий вислів. Вона не образилася тою різкістю, хочу очевидно, почула її (Іван Франко, VI, 1951, 92); На адресу Франки Юрко почав кидати непристойні дотепи, поки дівчина не відповіла різкістю (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 84).