РІЗНОБІ́ЧНИЙ, а, е.
1. Який охоплює різні сторони життя, дійсності; багатогранний змістом, значенням; різносторонній. Марксизм є надзвичайно глибоке й різнобічне вчення (Ленін, 34, 1973, 394); Організація навчання — дуже різнобічний і відповідальний процес (Радянська Україна, 12.XI 1948, 1); Різнобічним було обдарування Михайла Петровича Старицького — корифея української сцени, видатного поета, прозаїка, драматурга, перекладача (Мистецтво, 1, 1966, 39).
2. Який має різноманітні інтереси, здібності, знання;
// Який свідчить про різноманітність чиїхось інтересів,
здібностей, знань. Ім'я і різнобічна творчість
академіка Агатангела Юхимовича Кримського мало відомі
сучасному читачеві (Літературна Україна, 19.X 1965, 2).