в означеннях
Тлумачення, значення слова «різночинець»:

РІЗНОЧИ́НЕЦЬ, нця, чол. У Росії кінця XVIII — початку XIX ст. — інтелігент, який був вихідцем з різних станів, перев. з дрібних урядовців недворянського походження. Щодо нижчого шару громадянства, тобто середнього стану, воно поділилося в свою чергу на дуже багато родів і видів, між якими своєю більшістю посідають найвидніше місце так звані різночинці (Віссаріон Бєлінський, Вибр. статті, 1948, 24);
//  У XIX ст. в Росії — прогресивно настроєний інтелігент недворянського походження. Падіння кріпосного права викликало появу різночинця, як головного, масового діяча і визвольного руху взагалі і демократичної, безцензурної преси зокрема (Ленін, 25, 1972, 91); В поемі «Белинский» [М. О. Некрасова] вперше в російській літературі показаний різночинець як справжній герой громадського життя, непримиренний викривач кріпосництва, сміливий провісник свободи (Літературна газета, 27.I 1955, 4).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 571.

Коментарі (0)