РІЗНОГОЛО́СИЙ, а, е.
1. Який відрізняється від іншого (інших) своєрідним голосом, звучанням. У телеграфних дротах борсався вітер, а стовпи гуділи десятками різноголосих гудочків (Петро Панч, I, 1956, 308); Перекликались різноголосими сиренами автомашини (Семен Журахович, Вечір.., 1958, 398).
2. Який звучить на різні голоси. По майдану з краю
в край покотилося різноголосе, гучне «ура» (Ле і Левада,
Південний захід, 1950, 355); У залі стояв безладний
різноголосий і різноязикий гомін (Петро Колесник, Терен.., 1959, 179);
// Негармонійний, незлагоджений (про спів, розмову і
т. ін.).