в означеннях
Тлумачення, значення слова «різниця»:

РІЗНИЦЯ 1, і, жін.

1. Несхожість, відмінність у чомусь, між ким-, чим-небудь. Різниця в поглядах та в смаках довела, врешті, до того, що вони обридли одно одному і мусили розійтись (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 135); Вони обидва були такі вже старі, що важко було розпізнати, хто з них вчений, хто чорнороб. Час немов стер з них всі подробиці побутової різниці (Олександр Довженко, I, 1958, 494); Ще чіткіше давала себе знати різниця між обома сестрами: неврівноважена, вертка Зоня завжди мала «когось», хто коло неї упадав, ..в той час коли їй, Катерині, майже не траплялось щось подібне (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 507);
//  Невідповідність між чим-небудь. Хитрий чумак вів подвійну торгівлю: і рибою, і грішми, граючи на різниці внутрішніх цін між золотом і паперовими знаками (Михайло Стельмах, I, 1962, 234); Все більші маси некваліфікованих робітників і службовців стануть кваліфікованими, а зменшення різниці в рівні кваліфікації і продуктивності праці супроводитиметься послідовним скороченням відмінностей в рівні оплати (Програма КПРС, 1961, 80);
//  Розмежування, розрізнення чого-небудь. Усі, без різниці національності, скуплюють свої сили, щоб звалити спільного ворога (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 283); В нас нема різниці. Нація в нас кожна рівна (Павло Тичина, I, 1957, 197).
Різниця потенціалів — енергетична характеристика силового поля. Через те, що кремній.. має здатність пропускати електрони тільки в одному напрямі, між боками пластинки виникає різниця потенціалів (Наука і життя, 8, 1958, 14).
Велика різниця — зовсім інша справа. — Яка тобі, Іване, різниця: сьогодні чи завтра [їхати]? Тепер день дорожчий року. — Велика різниця. Завтра я іду в тюрму. Ніяка тінь не впаде на мене (Михайло Стельмах, II, 1962, 137); Тільки й різниці, що; З тією тільки (лише) різницею, що — про щось одне, що відрізняє кого-, що-небудь від когось, чогось. Оксен Гамалія ні дать ні взять у свого батька вдався. Тільки й різниці, що батько рудий, а син темно-русий (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 21); Його куля теж поцілила в коло з позначкою — 1, з тією тільки різницею, що у Павла ліворуч від центра, а в нього праворуч (Іван Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 35); Яка різниця? — хіба не все одно? хіба не однаково? — Ну, хай я після певних видозмін стану якою-небудь іншою молекулою, хай уже не буду Григорієм Мамайчуком, а буду, скажімо, кавуном або динею... — Або будяком, — пирскає одна з дівчат. — Або й будяком, яка різниця? (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 118).

2. Результат арифметичної дії віднімання. Число, яке дістаємо після віднімання, називається різницею (Кисельов, Арифметика, 1956, 18);
//  чого, в чому. Числова відмінність між двома якими-небудь порівнюваними величинами. Різниця в видатках буде невелика, рублів на 10, а се дурниця (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 414); Для [виникнення] сітру необхідно, щоб створилась різниця в атмосферному тиску (Фізична географія, 1956, 86).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 566.

Коментарі (0)

РІЗНИЦЯ 2, і, жін.

1. Приміщення або підприємство, де забивають худобу і птицю на м'ясо; бойня. Лемішка випасував на степах товар до різниць, а Леміщиха закуповувала садки (Нечуй-Левицький, I, 1956, 172); Петру мотає головою, мов той бик, якого ведуть до різниці (Михайло Чабанівський, Балканська весна, 1960, 74).

2. заст. М'ясна крамниця. Мій батько мав свою різницю і продавав м'ясо (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 311); — А що ж, пане, та ж ви вчора Місто будували: Тут стояли дві різниці (Степан Руданський, Тв., 1956, 122).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 566.

Коментарі (0)