в означеннях
Тлумачення, значення слова «різник»:

РІЗНИ́К, а, чол.

1. Той, хто забиває худобу або птицю на м'ясо. Лукія колись у селі бачила, як різник зарубав теля (Олесь Донченко, III, 1956, 24);  * У порівняннях. Злиняла гімнастерка.. на солдаті не була підперезана ременем, розстебнутий комір, безладно закочені рукава, як у різника (Іван Ле, В снопі.., 1960, 215).

2. Продавець м'яса; м'ясник. Ще не мало йому приходилося у той день бігати. До хлібника, до різників, повара найняти (Панас Мирний, III, 1954, 286).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 565.

Коментарі (0)