в означеннях
Тлумачення, значення слова «ряботіти»:

РЯБОТІ́ТИ, ряботіє і ряботить, недок., розм. Підсил. до рябіти 2—5. Був ніжний березень. Вода Вже ряботіла калюжками... (Максим Рильський, II, 1946, 26); Од соків потріскалися дині, Ряботіють густо кавуни (Михайло Стельмах, Жито.., 1954, 71); Неглибокі воронки від двадцятикілограмовок порваними лишаями ряботіли на стерні (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 11); Високоверхі дерева виструнчились над дорогою. Фіолетові тіні ряботіли перед очима (Олександр Копиленко, Вибр., 1948, 148).
[Аж] в очах ряботить (ряботіло), безос. — те саме, що [Аж] в очах рябіє (рябіло) (див. рябіти). Дивлюсь я на обидва боки — гей, як просторо! То було аж в очах ряботить. Ниви, нивки та ще й нивочки. Лани та ланочки. Латки та латочки. Як жебрацька одежина (Семен Журахович, Вечір.., 1958, 345); Сонце стояло високо над селом, широкий і тихий став виблискував у його променях сріблястою, аж сліпучою хвилею, і від того ряботіло в Грицевих очах (Василь Кучер, Черв, вогонь, 1959, 32).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 921.

Коментарі (0)