в означеннях
Тлумачення, значення слова «рядовичі»:

РЯДО́ВИЧІ, ів, мн. (одн. рядович, а, чол.). У давній Русі — категорія залежних людей, які відбували феодальні повинності на підставі певного договору (ряду) з паном. Люди, які потрапили в кабалу до феодала, оформлену особливим договором — «рядом», звались рядовичами (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 448).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 924.

Коментарі (0)