в означеннях
Тлумачення, значення слова «роб»:

РОБ, а, чол.

1. В оруд. в. одн. у сполуч. з прикм. уживається в знач.: спосіб. А прокинувшись від сону, Здіймем зараз страмну бучу,.. Доки тим звичайним робом Не загубим в кінець краю (Павло Грабовський, I, 1959, 155); А пити прихитрявся [чолов'яга] досить дивним робом, так, що чаша заступала йому обличчя (Павло Загребельний, Диво, 1968, 115).
 Своїм (його і т. ін.) робом робити — діяти, чинити, поводитися за власним (його і т. ін.) розсудом. Мій батько був чоловік дуже відмінний од інших наших селян і любив робити все своїм робом (Борис Грінченко, I, 1963, 292); Така думка, що нехай люди його робом роблять, то усе добре буде (Марко Вовчок, I, 1955, 214); Таким робом: а) отак, таким чином. Кождий дбає тільки про себе, не розуміючи того, що таким робом роздроблюються їх [громадські] сили, ослаблюється громада (Іван Франко, VI, 1951, 7); б) (у знач. вставн. сл.) отже, отож. Якийсь гурт молоді ходить між яток і співає.. Таким робом, окрім сидячих і стоячих, є ще й ходячі хори (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 241); Ходити лихим робом — діяти несправедливо, чинити погане, недобре; Ходити чистим (правим) робом — діяти, чинити, поводитися як належить, по-справедливому. Я хоч і не майстерна людина, дак учу своїх діток ходити чистим робом. Як хліба спекти, подоїти корівку... нема своєї, дак на хазяйчиній учись (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 435); Яким (ніяким, якимсь) робом — як (ніяк, якось). — Переночуємо тут? — Ні, я додому, — підвівся з саней Мар'ян. — Додому?! То яким робом? — ще голосніше і недовірливо крикнув фурман (Михайло Стельмах, I, 1962, 173); Коли ж він грав веселої, ніяким робом не могли слухачі на місці вдержатись, бо гналися в танець (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 70); В житті й такі випадки є: Якимось робом диким Великий муж малим стає, Малий стає великим (Сергій Воскрекасенко, Подивись.., 1962, 7).

2. заст. Робітник. — Поглянь бо, серце, що тамечки роби мої роблять (Словник Грінченка); — Не роби твої, щоб помикав нами! — ошалілими очима блиснув хлопець на купця (Павло Загребельний, Диво, 1968, 120).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 582.

Коментарі (0)