в означеннях
Тлумачення, значення слова «робітка»:

РОБІ́ТКА, и, жін., зневажл. Те саме, що робота 1, 3, 7. Стер [німець] напис, змив його з паркана — і сліду не зосталось. — Пропала твоя робітка, Сашко, — сказав Тимко Квасоля (Олесь Донченко, VI, 1957, 245);
//  Зменш.-пестл. до робота 1, 3, 7. Мова інженерова дедалі Ставала все інтимніша й тихіша: — Ми тут Сулі, голубці вашій сивій, Малесеньку робітку загадаєм.. Нехай турбіни обертає нам (Іван Вирган, В розповні літа, 1959, 223); — Є робітка. Підеш? — Що? — насторожився Юра. — Розвантажувати вагони на станції. Підзаробимо грошенят (Петро Дорошко, Не повтори.., 1968, 210).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 585.

Коментарі (0)