в означеннях
Тлумачення, значення слова «робітничий»:

РОБІТНИ́ЧИЙ, а, е. Прикм. до робітник 1. Аліна була з робітничої родини, батько брав участь ще у Жовтневій революції (Юрій Яновський, II, 1954, 87); Наган в робітничій руці. Постріл. Куля в пенсне. Все (Олександр Довженко, I, 1958, 59); Ідуть суворовці.. Так струнко йдуть і робітничі й селянські хлопчики малі (Володимир Сосюра, Солов. далі, 1957, 94);
//  Власт., притаманний робітникові. Ото й почне розповідати [Хведь] — про місто, про завод, про життя робітниче... (Андрій Головко, II, 1957, 202);
//  Характерний для робітника. Совість робітнича, совість хлібороба вимагає віддачі всіх своїх сил для примноження матеріальних багатств нашого народу (Вечірній Київ, 3.III 1966, 4);
//  Який складається з робітників. [Голос:] — Здається, вчасно поспіли, — припав командир робітничого закону до вогкої від роси станини (Михайло Стельмах, II, 1962, 194);
//  Який очолює маси робітників, виражає і захищає їх інтереси. — Тут [в газеті] усе про третій з'їзд робітничої партії, що був у Лондоні (Петро Панч, В дорозі, 1959, 162); Ми знов підем на бій за владу робітничу... (Володимир Сосюра, I, 1957, 260);
//  Здійснюваний робітниками. В самому місті почали вибухати робітничі повстання (Олесь Гончар, II, 1959, 35); Першим кроком у робітничій революції є перетворення пролетаріату в пануючий клас, завоювання демократії (Маніфест комуністичної партії, 1947, 33);
//  Признач. для робітників. Павлусь вступив на бібліотечні курси і тепер був бібліотекарем у робітничому клубі (Олесь Донченко, II, 1956, 15); Справою робітничої освіти (робітничі курси, ФЗУ, профшколи і вечірні робітничі технікуми) повинні керувати органи освіти при безпосередній участі ЛКСМУ (КПУ в резолюціях і рішеннях.., 1958, 316);
//  Заселений робітниками, в якому живуть робітники. Він швидко проминув останній робітничий квартал і вийшов у білий степ (Григорій Епік, Тв., 1958, 421); Поблизу тісно скупчились хатки старого робітничого селища (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 5); Він мусив несподівано виїхати до робітничих казарм (Юрій Смолич, I, 1958, 69).
Робітничий клас — основна сила у виробництві матеріальних благ, найпередовіший і найреволюційніший клас сучасного суспільства. У боротьбі проти імперіалізму об'єднуються три великі сили сучасності: світова система соціалізму, міжнародний робітничий клас і національно-визвольний рух (Комуніст України, 7, 1969, 11); Робітничий кореспондент — робітник, який систематично пише замітки, статті до газет і журналів. Ленін з особливою увагою ставився до правки рукописів робітничих кореспондентів (Радянське літературознавство, 12, 1967, 47); Робітничий факультет — в СРСР з 1919 р. до кінця 30-х років — загальноосвітній навчальний заклад для прискореної підготовки робітників і селян до вступу у вузи.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 586.

Коментарі (0)