в означеннях
Тлумачення, значення слова «родючий»:

РОДЮ́ЧИЙ, а, е.

1. Здатний давати великий урожай (про землю). Густа пшениця, високе жито, зелений овес, ріпак, ячмінь мережать смужками усю долину й нагадують родючі ниви України (Нечуй-Левицький, II, 1956, 388); Земля була не дуже родюча, і тому, щоб підтримати своє натуральне господарство, батько ще наймався в підводчики (Олександр Довженко, I, 1958, 11); На родючому ґрунті більше виростає дрібних рослин, які їсть риба, більше розплоджується різних хробачків та комах, від яких жиріють коропи (Олесь Донченко, I, 1956, 59);
//  Багатий на землі, здатні давати великий урожай (про місцевість). Родючий край;
//  Який дає великий урожай зерна, плодів, ягід (про рослини). В садку як слід прибрано — стежки заметені, родюче дерево обмазане й попідрізуване (Панас Мирний, IV, 1955, 327); Бабуся зібрала в себе на городі аж два снопи гіллястої пшениці. Вона була дуже рада. Тепер у її бригаді виростатиме новий сорт родючої пшениці (Юрій Збанацький, Старший брат, 1952, 83); Їхні губи й пальці скромно пофарбовані в темно-синє. Родюча шовковиця ставила помітку на своїх дорогих гостях (Олесь Донченко, VI, 1957, 8).

2. Багатий на врожай (про пору року). Раз літо родюче на схід наближалось, Весела година була (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 279).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, . — Стор. 598.

Коментарі (0)