РОДОСЛО́ВНИЙ, а, е, рідко.
1. Те саме, що родовідний 1.
Він листувався з якимось складачем українських
родословних списків (Леонід Смілянський, Сад, 1952, 189).
Родословна книга — те саме, що Родовідна книга
(див. родовідний). На Поділлі новоспечений дворянин
був урочисто вписаний у дворянську родословну книгу
(Михайло Стельмах, I, 1962, 15); Родословне дерево — те саме,
що Родовідне дерево (див. дерево).
2. у знач. ім. родословна, ної, жін. Те саме, що родовід. Бовдюг і Латочка сперечалися про родословну цариці Катерини. Бовдюг говорив, що вона походить від австрійців, а Латочка доказував, що від французів (Григорій Тютюнник, Вир, 1960, 210); Отака звичайна і неповна, Як в мільйонів трудових, проста, Вся моя селянська родословна Із століть суворих вироста (Терень Масенко, Сорок.., 1957, 35).