РОДОВІ́Д, воду, чол.
1. Походження, послідовність,
історія поколінь певного роду. Рід Скшетуських не міг
похвалитися старовинним родоводом (Іван Ле, Наливайко,
1957, 252); Майор запасу Дума говорить про дідів і
прадідів, про родовід Рязанова (Віталій Логвиненко, Давні рани, 1961,
66);
// Походження кого-небудь. Тут є люди різного віку,
різного спортивного характеру, але одного
родоводу — колгоспного! (Колгоспник України, 11, 1957, 26).
2. Дані про походження якої-небудь рослини або
тварини. Приїхав Муров. Громський водив його по
фермах, називав кличку кожної корови й викладав весь її
родовід (Василь Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 361); Займався
[Швейк] тепер продажем псів, паскудних,
нечистокровних потвор із родоводами, сфабрикованими його власною
рукою (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка,
1958, 9);
// Походження якої-небудь рослини або
тварини. Найбільшу цінність має виноград Лабруска, від
якого ведуть свій родовід багато які сорти, в тому числі
і такі відомі, як Ізабелла, Лідія, Конкорд (Наука і життя, 2,
1969, 46).
3. перен. Історія створення, виникнення, появи чого-небудь. В багатших будинках запалювали гасову лампу. Вона веде свій родовід від звичайного каганця (Наука і життя, 7, 1963, 36); Небагато міст земної кулі можуть позмагатися з Києвом довжиною свого родоводу (Вечірній Київ, 3.III 1966, 1).