РОДОВІ́ДНИЙ, а, е.
1. Прикм. до родовід 1, 2. Крім
племінних записів, що ведуться при сімейній селекції,
ведуть також журнал спаровувань і родовідний запис
(Птахівництво, 1955, 68).
Родовідна книга — книга з відомостями про
походження, родинні зв'язки, службу предків дворянських
родів. У родовідних книгах дворян Подільської губернії..
немає імен ні прадіда, ні діда, ні батька письменника
[М. Коцюбинського] (Радянське літературознавство, 3, 1962, 46);
Родовідне дерево див. дерево.
2. у знач. ім. родовідна, ної, жін. Те саме, що родовід. Походження коня оцінюють по родовідній, записаній до племінної книги або взятій з інших офіційних документів (Конярство, 1957, 77); Родовідна новели криється в глибинах народної творчості (Радянське літературознавство, 2, 1958, 18).